Когда-то

Еліна Сірик

Когда-то я видел море, А, может, всего лишь реку... Да я уже и не вспомню, Но точно был человек там! У нас с ним была беседа, Или же только взгляды... На улице точно лето! Но ведь было уже прохладно... Когда-то я видел море, Над ним пролетала чайка, Или же то было поле, А то и вообще лужайка... Я точно тогда был счастлив: Мне морем казалась лужа! (21.11.21) И солнце светило ярче, Мне так сейчас это нужно... (19.10.22) Спогади про Скадовськ та дитинство. (Фото: Дніпро, музична школа)

2023-02-01 22:42:08

Інші вірші поета

Птах Невыпитый вовремя чай... Війна ...

Інші поети

@follower_number_0

Наталія

@di_di_badabum

Tigerclawandtigertail

@tigerclawandtigertail

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12017

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3229