Крила
Я думала, кожен мріє про крила, А хто має їх, той у небо жада. Та ти показала, що є і вітрила, Що вільною також є піна морська. Шкода́, та не всяка збувається мрія: Кораблі не завжди вертають назад, До весни доживає не кожна пташина, А деяка гине впавши з гнізда. Рвуться вітрила, ламаються крила - Бурі та скелі нещадні до всіх. Та саме страшне, коли гине дитина, Яку зберегти ти у собі не зміг. Я тільки хотіла, щоби ти розуміла: Зламане судно ще можна спасти. Та коли у тебе відірвані крила, Ти жалієш про те, як багато не встиг, Жалієш, що так і не бачив той вирій, І навряд чи насниться тобі він у снах. З крилами ра́зом зламались і мрії, Та найбільше болить, що я вільним не став. Присвячую колись найкращій.
2023-11-15 17:47:39
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Вражає чуттєва філософія вірша
Відповісти
2023-11-18 15:17:01
1
Еліна Сірик
@Н Ф щиро дякую!
Відповісти
2023-11-18 15:21:57
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2425
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2203