Крила
Я думала, кожен мріє про крила, А хто має їх, той у небо жада. Та ти показала, що є і вітрила, Що вільною також є піна морська. Шкода́, та не всяка збувається мрія: Кораблі не завжди вертають назад, До весни доживає не кожна пташина, А деяка гине впавши з гнізда. Рвуться вітрила, ламаються крила - Бурі та скелі нещадні до всіх. Та саме страшне, коли гине дитина, Яку зберегти ти у собі не зміг. Я тільки хотіла, щоби ти розуміла: Зламане судно ще можна спасти. Та коли у тебе відірвані крила, Ти жалієш про те, як багато не встиг, Жалієш, що так і не бачив той вирій, І навряд чи насниться тобі він у снах. З крилами ра́зом зламались і мрії, Та найбільше болить, що я вільним не став. Присвячую колись найкращій.
2023-11-15 17:47:39
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Вражає чуттєва філософія вірша
Відповісти
2023-11-18 15:17:01
1
Еліна Сірик
@Н Ф щиро дякую!
Відповісти
2023-11-18 15:21:57
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2528
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1622