Її руки
Її руки завжди пахли так ніжно ромашками,
Що для чаю і лише тобі у парку рвала.
Але час іде, вірші стали простими бумажками,
І цим холодним вечором вона п’є чай сама.
Ці бліді руки могли бути тобою зціловані,
Та зараз вони вкриті по лікті шрамами.
І від твоїх ударів її рухи сковані.
Чим же їй відбиватися? Ранами?
2019, переклад 2024
2024-09-18 22:53:50
1
0