Вірш 20-тий
Я би могла наздогнати червневе сонце Під яким ми ще так палко з тобою кохали Але якщо уважно глянеш у своє віконце Ще не було літа, яке би вічно тривало Я би на Марсі могла наповнити океани Можливо, там би вийшло усе з початку Я би наповнила їх усі своїми сльозами Тільки щоб ти не ставив цю кляту крапку Я би мужньо пішла задля тебе в солдати Деокуповувати втомлені наші міста Повернула би втрачений спокій у Харків Можливо, ти б покохав мене знову там?
2024-08-22 17:15:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9208
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319