Невыпитый вовремя чай...

Еліна Сірик

Планета большая, людей очень много, Тысячи "потом как-нибудь", "не смогу". Как же можно назвать себя одиноким? — Просто все заняты. И я, кстати, спешу! — Похоже ты что-то забыл, подожди. Карьера, друзья, я понимаю... — Ключи? Телефон? Документы? Скажи! — Ты забыл вчера позвонить маме... Мелочь, не правда ли? Да, этот чай, Что заварила с любовью она для детей. Постой, брось все дела и езжай, Может, он - последнее, что мог разделить ты с ней. Возможно... А вдруг, этот чай последний? А ведь не секрет, так реально бывает. Запомни, мой дорогой собеседник, Это жизнь, и рифмы она не подбирает. (Близько 2017-2018)

2019-07-09 11:15:22

Інші вірші поета

Ні, я не плачу Чомусь ... Мои глаза

Інші поети

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Molaa Nori

@Molaa

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2629

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5211