Поклонник прохлады
Числа сближаются с мартом, но он мне не нужен, Снегопад за окном - вот, что греет наивную душу. И как бы не хотелось поближе к камину усесться, Но холод желаннее для моего горячего сердца. Я прохлады поклонник, пусть тепло волн также люблю, И летним краскам не мешало бы поучиться серому февралю. Но как бы не скучала по прогулкам босым, бирюзовому морю, Предпочитаю, идя по зимнему городу слушать Виктора Цоя. Дорогая Зима, как бы ни было грустно - нам прощаться пора. Концерт твой окончен, и есть чем гордиться, однако смогла: Собрала полный зал из моментов, искренних тёплых объятий. Аплодисменты мои звучат для тебя, спасибо, приятель. — Зима, скажи, а есть ли места на ближайший концерт для меня? —Прости, хоть и главная роль моя, но мне никак знать нельзя, Билетами в кассе правит Судьба, - сказала она и обрушилась тишина. И я задал вопрос в никуда: не ты ли сейчас ушла, последняя моя зима?
2019-07-13 19:45:48
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Евгений
Класс
Відповісти
2020-03-28 16:42:36
1
Еліна Сірик
@Евгений спасибо)
Відповісти
2020-04-27 18:25:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1353
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
8
1239