Люба
Еліна Сірик
Люба, це не кінець! Люба, нам треба жити! А як саме твìй бур'янець Стане прегарним суцвіттям!? Я що як пісня твоя Соловейком прийнята буде? І тоді вона між гаями Стане лунати повсюди! А що як минуть усі біди, Які нас спіткали колись? І заграють тоді трембіти, І всі мрії би раптом збулися. Ти одчинеш своє віконце, І побачиш чарівний ліс, І пригріє у той момент сонце, Щоб забрати залишки сліз. І загояться всі твої рани, Що кровили багато років, І полюбиш знов до нестями. Обіймаю тебе замість слів♡ Присвячую найкращій.
2023-02-02 00:10:58
4
0
Інші вірші поета
Психлікарня Про любов Вірш 20-тий Рассвет
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3563
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2383