В нерівному двобої серце й доля...
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
В нерівному двобої серце й доля, Цей бій без правил, і нім нема жалю. "Не маєш права ти на власну волю!" "А тобі байдуже, що я люблю!" "Ти божевільне! "- доля нарікала, "А ти жорстока!" - серце їй в отвіт. "Того кого не можна покохало!" "Це так, і він для мене - цілий світ!" В нерівному двобої серце й доля, Розв'яже суперечку тільки час: "Колись я повідомлю ваші ролі - Хто переможе й хто програє з вас..."
2023-03-12 08:28:35
20
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Сандра Мей 🥰🤗
Відповісти
2023-07-23 16:35:18
1
Lexa T Kuro
Коли мої серце та розум вступають у двобій, я обираю те, що дарує спокій та радість моїй душі). Бо коли шлях мій - душа радіє, коли їй важко - то шлях не мій, і треба йти в інший бік). Так якось... Чудовий вірш! Ви замислитись мене змусили😉🤗☀️ Дякую🙏 Бережіть себе! Нових натхнень 💫🙏💖☀️
Відповісти
2023-08-12 07:12:34
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Lexa T Kuro спасибі ☺️❤️🤗 Навзаєм! 💗 🌸🌻🌷
Відповісти
2023-08-12 07:15:15
1
Інші вірші поета
Втрачене кохання Проросла дика квітка у серці Буває, серцю тісно в тишині Мов шаль, лягає ніч мені на плечі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4502
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2466