Втрачене кохання
Я так люблю його, що боляче мовчати... І сни ховають в забутті мій біль... Я так люблю його, що хочеться кричати, Й життя на рани знову сипле сіль... Я загубила в ньому свою душу... Тепер як спокій мені віднайти? Хоч знаю, що забути його мушу, Не знаю як цей шлях мені пройти... В пам'яті моїй оживають слова любові І попри біль з посмішкою на вустах згадую нас дурних та божевільних від кохання. Пам'ятаю дзвінкий сміх, посмішку ясно і радості мить. В очах вогонь, а на вустах слова. Та цій казці настав кінець смутний. Ми померли на кінці, хоча це був лише початок. Бурі і не згоди здолали нас, а чи боролись ми ? Погляд пустий, убивчі слова, гіркі сльози – це остання наша мить. Це розлуки болючий смак, після котрої не стало нас. Чується скрип дверей і кроки важкі – це ти пішов у нове буття, полишивши мене на самоті... Тобі серце віддала, а що натомість ? Розбите сердце, спустошена душа і спогади тьмяні... Якби ж мені знайти слова, Що серця би його торкнулись! Я б знов повірила в дива, Я знов щасливо б посміхнулась! Написано в співавторстві з чарівною Сандрою Мей: https://www.surgebook.com/sandramey
2023-08-02 10:26:37
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Хонна спасибі)😊
Відповісти
2023-08-02 10:28:54
1
Н Ф
Надзвичайна любовна лірика😍
Відповісти
2023-08-02 10:46:50
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Н Ф спасибі ☺️❤️
Відповісти
2023-08-02 10:47:46
1
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
15991
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1646