Мов шаль, лягає ніч мені на плечі

Мов шаль, лягає ніч мені на плечі, Згасає десь у сутінках зоря... Безсилі тут і заколоти, й втечі, Коли душа до крапельки твоя. Тобі не скажуть ліхтарі про мене, Вони поснули, втомлені й сумні... Душа – штормів одвічна полонена, Тобою марить знову уві сні... Мовчить уже й понура темінь ночі, І шляхом зоряним лиш сум веде... Любов сміється всім пророцтвам в очі: То де ж обіцяна байдужість, де? Тут відповідь не знайдуть навіть зорі, Що не збагнуть любові таємниць... Щось нерозгадане у серці, неозоре, Тієї сили ти і справді бережись... Вона ж бо здатна й гори зруйнувати, Й покласти шлях посеред темноти, За розум вища здатність є – кохати, Й нема в моїй любові простоти...

2024-08-21 06:02:11

Інші вірші поета

Моя любов Не замовкай,ще трошки поспівай! Малюю знов чарівні Ваші риси Ясний місяцю...

Інші поети

Йошікава Шиджеру

@Yoshikawa_Shigeru

Катерина Данилевська

@Bookish_Phoenix

Anjali_ R

@rawatanjali949

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3230

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1798