Мов шаль, лягає ніч мені на плечі

Мов шаль, лягає ніч мені на плечі, Згасає десь у сутінках зоря... Безсилі тут і заколоти, й втечі, Коли душа до крапельки твоя. Тобі не скажуть ліхтарі про мене, Вони поснули, втомлені й сумні... Душа – штормів одвічна полонена, Тобою марить знову уві сні... Мовчить уже й понура темінь ночі, І шляхом зоряним лиш сум веде... Любов сміється всім пророцтвам в очі: То де ж обіцяна байдужість, де? Тут відповідь не знайдуть навіть зорі, Що не збагнуть любові таємниць... Щось нерозгадане у серці, неозоре, Тієї сили ти і справді бережись... Вона ж бо здатна й гори зруйнувати, Й покласти шлях посеред темноти, За розум вища здатність є – кохати, Й нема в моїй любові простоти...

2024-08-21 06:02:11

Інші вірші поета

Нема півмір у почуттях поета... Трохи більше ніж сто кілометрів... У темряві сумної душі Квітне сад за дверцятами серця...

Інші поети

Diana Zhuk

@diana_zhuk_

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Aila

@aila4u

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6605

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2911