Малюю знов чарівні Ваші риси
Малюю знов чарівні Ваші риси, У барвах слів знов неминуче загублюсь... Як марять морем дикі кипариси – Так я люблю Вас... І радію, і журюсь... Відкрию очі й озирнусь довкола – Грудневий ранок снігом білим заспівав... Здається, все на світі охололо, Усе завмерло... Тільки не любов моя. Нехай метуть сніги й страшать морози, Нехай минають невблаганно дні й роки, Хай зорі вибудовують прогнози, А я люблю Вас і без доторку руки.
2024-12-15 12:53:16
4
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2062
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4646