Малюю знов чарівні Ваші риси
Малюю знов чарівні Ваші риси, У барвах слів знов неминуче загублюсь... Як марять морем дикі кипариси – Так я люблю Вас... І радію, і журюсь... Відкрию очі й озирнусь довкола – Грудневий ранок снігом білим заспівав... Здається, все на світі охололо, Усе завмерло... Тільки не любов моя. Нехай метуть сніги й страшать морози, Нехай минають невблаганно дні й роки, Хай зорі вибудовують прогнози, А я люблю Вас і без доторку руки.
2024-12-15 12:53:16
4
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8686
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869