Я відпускати не навчилась зовсім...
Я відпускати не навчилась зовсім. Слова – брехня, думки – туман вагань. Нічому не навчила серце осінь, І бродить тиша між моїх зізнань... Ти – вічний мешканець у залах серця, Ти – невмируща сутність почуття. А серце б'ється, б'ється, б'ється, б'ється! Воно ще знає що таке життя... Життя ж – не вражень нових аромати, І навіть не потоки чистих мрій... Воно – у вмінні просто віддавати, Не взяв, віддав лиш – і тому радій! Моє ж бо серце надто безнадійне – Не може не віддать тобі себе... Це так абсурдно – я тобі лиш вірна, Це так банально – я люблю тебе.
2025-02-11 00:44:20
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Нарешті хтось знову тут пише вірші, Так щиро, так ніжно - для серця й душі... Приємно читати💖
Відповісти
2025-02-11 13:43:00
2
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Лео Лея щиро дякую за увагу до моєї творчості ❤️🥰
Відповісти
2025-02-11 14:48:53
1
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3839
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5000