Та, що співає у терені
Говорять, в кельтів давня є легенда... Про пташку, що співає тільки раз. Найпершу пісню і останню водночас... Одного дня вона з гнізда злітає, І вирушає у політ посеред пущ Шукати терену колючий кущ... Вона завчасно долю свою знає... І серед терену гілок колючих Вона знайде найдовшу, найгострішу, І заспіває пісню голосную, яку ще не співав ніхто раніше! І в мить грудьми на терен неминуче... І спів її пронизливо лунає... Мить слуха ліс єдину незрівнянну, (Позаздрили б їй навіть солов'ї!) Ту пісню, що і перша і остання... І гине пташка, коли пісню ту співає.
2023-04-17 00:31:10
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Сандра Мей дякую 🥰🥰🥰
Відповісти
2023-07-23 16:32:12
1
Н Ф
Неперевершено 💝
Відповісти
2023-08-03 07:04:43
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Н Ф щиро дякую! ♥️♥️♥️
Відповісти
2023-08-03 07:05:24
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3447
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1922