Я крізь потаєну ажурність твого слова...

Я крізь потáєну ажурність твого слова Шукала ключ до загадок душі... І зачарована рядками тої мови Зронила серце в вірші-вітражі... Тоді здалось мені, що серцю то лиш сниться І щойно зможе межі віднайти – За мить вже випливе з найглибшої криниці, Й на твердь землі захоче знов зійти... А серце в тóбі заблукало ненароком, І не схотіло твердь шукать земну... Хоч зорі грізні, мов нещадні лжепророки Ще прагли правду видать за брехню... Я опеклась вогнем твоїм, та не зітліла... Навчивсь метелик грітись звіддаля – Щоб не згоріли в полум'ї вразливі крила Крізь вітражі торкається тепла... Вже стерлись мрій сліди, розтанули надії, І серце наче й межі віднайшло, Але ніщо його у світі так не гріє, Як дивне й нерозгадане тепло... Ще крізь віки знайдуть стінопис мого серця, І може розгадає в ньому хтось Моє кохання, що луною там озветься Й твоє ім'я, що в фарбах збереглось.

2025-01-21 03:57:46

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Лише приємні враження від вірша💖

Відповісти

2025-02-07 03:25:06

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Лео Лея дуже дякую 🥹🤗❤️

Відповісти

2025-02-08 01:38:51

Подобається

Інші вірші поета

В душі лишиться жити неповторне... Мов шаль, лягає ніч мені на плечі Обіцянка Колись під пісню грому й блискавиць...

Інші поети

Hora Izhayiv

@horchyk

Леонид Коляда

@im_space

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1843

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15956