Буває, серцю тісно в тишині
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Буває, серцю тісно в тишинí, Нестримна буря в ньому оживає, Тоді так легко пишеться мені, І кожне слово з серця виринає... Там радість, смуток, мрії і печаль Знаходять собі прихисток у слові Душа знімає із очей вуаль, Відверто зізнаваючись в любові... Зникає в віршах сотня заборон, І розчиняються страхи і скутість, Душа тут вільна, тут утрачено кордон, Знаходить тут притулок справжня сутність.
2024-06-23 23:02:36
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Лео Лея дякую 🥰❤️ Дуже приємно!
Відповісти
2024-06-24 03:59:51
1
Микола Мотрюк
Однозначно в закладки...)
Відповісти
2024-06-27 18:37:09
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
@Микола Мотрюк 🥰🥰🥰
Відповісти
2024-06-27 21:02:59
1
Інші вірші поета
--- Позаду проблиск тіні на асфальті... Я – крадійка миттєвостей щастя... Не замовкай,ще трошки поспівай!
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2625
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13167