Буває, серцю тісно в тишині

Буває, серцю тісно в тишинí, Нестримна буря в ньому оживає, Тоді так легко пишеться мені, І кожне слово з серця виринає... Там радість, смуток, мрії і печаль Знаходять собі прихисток у слові Душа знімає із очей вуаль, Відверто зізнаваючись в любові... Зникає в віршах сотня заборон, І розчиняються страхи і скутість, Душа тут вільна, тут утрачено кордон, Знаходить тут притулок справжня сутність.

2024-06-23 23:02:36

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Лео Лея дякую 🥰❤️ Дуже приємно!

Відповісти

2024-06-24 03:59:51

Микола Мотрюк

Однозначно в закладки...)

Відповісти

2024-06-27 18:37:09

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Микола Мотрюк 🥰🥰🥰

Відповісти

2024-06-27 21:02:59

Інші вірші поета

Квітне сад за дверцятами серця... Згубне кохання Тінь В нерівному двобої серце й доля...

Інші поети

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Ren

@Panda_4010

B I

@boredintrovert

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3152

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2808