Життєвий урок
Сотні моїх слів намарно сказані тобі, Сотні моїх повідомлень дарма надіслані тобі, Сотні безрезультатних телефонних дзвінків. Кажуть, люди — істоти незмінні, Але я переконалась у іншому. А, можливо, це й правда, і ти просто мені брехав? Маску доброти натягнути встиг, Однак набридло це швидко тобі. А я навчилася тепер, Урок отримала на все життя. Але я не шкодую про те, Що зустрілись з тобою в той час, Ти допоміг мені вибратися з болота, А потім і сам потрапив туди... © Блакитноока
2021-04-11 19:02:03
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Rin Ottobre
Проникливі слова
Відповісти
2021-04-11 20:41:25
1
Блакитноока
ні, це зовсім не крик душі)) Дякую за коментар!
Відповісти
2021-04-12 07:06:07
Подобається
Блакитноока
@Rin Ottobre дякую!
Відповісти
2021-04-12 07:06:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1497
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3915