Осінь...
Блакитноока
Цієї осені я встигну, Зробити те, що записала ще тоді, Коли світило жовте сонце, Коли вода світло - блакитна, Так стрімко витекла із берегів. Я не забуду тепле літо, І пам'ятатиму його завжди. Цієї осені я встигну, Зробите все, що було в списку, Закутатись у плед шовковий, Залити чашку капучино, Та, розмістившись на вікні, Насолодитися смаком холоду, І кави ароматним запахом. © Блакитноока
2020-11-28 18:37:53
8
0
Інші вірші поета
п о р а з к а Єдиний шанс п о т е р п и друже!
Інші поети
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2388
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2407