така закохана
Блакитноока
така закохана піддається впливу лихому у його житті — гостя непрохана зіронька у місті чужому ті очі сяючі ті миті, коли поряд перші дотики тремтячі дороги розійдуться? навряд відкрита для нього мов книга чи мапа нотки справжнього хоч додає адреналіну її сорочка картата знову боляче? цьогоріч залишити гіркі сльози їхні почуття — мов кошеня незряче під ковдрою рятуватися від морозу якщо майбутнє, то без минулих стін забути грози за вікном тут і зараз — вітрам навздогін кохання, що стало злочином тікати від інших байдуже на їхні думки вони одні з грішних ті, котрі забули про лаштунки ©solenka
2021-11-14 20:37:59
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дівчина Осінь
Ваааау😍
Відповісти
2021-11-15 20:58:50
1
Блакитноока
@Дівчина Осінь дякую!💕
Відповісти
2021-11-16 10:01:19
2
Інші вірші поета
Плюс та мінус Я напишу тобі листа Десь між посиланнями А пам'ятаєш?
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4112
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2943