така закохана
така закохана піддається впливу лихому у його житті — гостя непрохана зіронька у місті чужому ті очі сяючі ті миті, коли поряд перші дотики тремтячі дороги розійдуться? навряд відкрита для нього мов книга чи мапа нотки справжнього хоч додає адреналіну її сорочка картата знову боляче? цьогоріч залишити гіркі сльози їхні почуття — мов кошеня незряче під ковдрою рятуватися від морозу якщо майбутнє, то без минулих стін забути грози за вікном тут і зараз — вітрам навздогін кохання, що стало злочином тікати від інших байдуже на їхні думки вони одні з грішних ті, котрі забули про лаштунки ©solenka
2021-11-14 20:37:59
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дівчина Осінь
Ваааау😍
Відповісти
2021-11-15 20:58:50
1
Блакитноока
Відповісти
2021-11-16 10:01:19
2
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2011
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5021