чаруюсь!
Ніч, дим та сигарети, у твоїх очах я бачу зорі, фото наше на обкладинці газети, фіаско! ми обоє хворі! Літні грози і книги, аж до останньої сторінки, коли розвіюються інтриги, чаруюсь! життя — мов барвисті відтінки. Світанок поруч з тобою, кохання зігріває, чи не так? літо, а як же пахне весною! божевільні, ще б пак! Осінь та гірка кава, теплий плед на двох, здається, це чиясь підла вистава! або ж ні, ми просто на межі епох. І знову вриваємось у зиму, а дні летять — я не встигаю! гублюсь, не можу підібрати риму, бути з тобою волаю! © solenka
2021-10-16 14:10:30
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11831
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1422