ніхто не знищить
Блакитноока
одна парасолька, їх двоє у місті, його тепла долонька — згубляться безвісті одне слово, усе знову летить шкереберть воно вистрибує помилково, головне не накликати смерть одне життя, переплетення доль, вже чекають вороття, та не лікує навіть алкоголь одна зустріч, на вулицях знову дощить, хоч стільки було протиріч — їх більше ніхто не знищить. by s_olenkaaa_
2021-07-19 19:37:46
8
0
Інші вірші поета
дитинства сад Десь між посиланнями зимова казка ц і л у й
Інші поети
K N
@Nata_Kuchera
泽明 王
@WangZeMing_Z85
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1961
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5574