Намалюю...
Блакитноока
Намалюю тобі весну, Щоб розвіялися хмари сірі, Ті, що закривають двері — Вхід до світлого життя. Намалюю тобі сонце, Щоб сміялась ти щодня, Світу дарувала те тепло, Що сховане на дні серденька твого. © Блакитноока
2021-03-04 18:08:34
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Блакитноока
дуже дякую ❤️ рада, що сподобалось))
Відповісти
2021-03-22 07:36:56
Подобається
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Тепло, гарно...💖🌺
Відповісти
2021-03-24 06:32:39
Подобається
Блакитноока
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК дякую Вам❤️☀️
Відповісти
2021-03-24 06:58:26
Подобається
Інші вірші поета
не діти дитинства сад Спробувати знову друже!
Інші поети
Надин
@mindmap
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5021
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2011