Десь між посиланнями
А вони досі ставили парні статуси, Листувались кожного дня до опівночі, І пристроїв своїх розумних з рук не випускали зовсім, Бо надсилали один одному безглузді дописи, І слухали одну й ту ж абсурдну музику. Вони не знали, що таке взаємність, Хоч думали, що виросли вже з мультиків. Поняття ніжності лишалося загадкою, Бо плутали його із перепискою, Із смайлами, яких скидали всім і всюди, І байдуже було чи Телеграм, чи Інстаграм. Вони губилися серед груп сумнівних в мережі, Бо вірили, що зможуть виграти у розіграші. Чим більше лайків було в них на фото, Тим більше зелені збирали у кишенях... Вони ніколи не блукали нічним містом, Не бігли у кав'ярню, Он ту, що там за рогом, недалечко, Аби сховатись від дощу рясного. Вони частину із життя свого вирвали, Як люди виривають недолугий фрагмент з тексту, Згубились десь між посиланнями... © Блакитноока
2021-04-21 17:32:57
9
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4985
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5021