г р у д е н ь
Блакитноока
наступна зупинка — грудень остання з дванадцяти у голові мільйони незабутніх вражень ой, і все не згадати! найважливіше — наш чай із м'яти ще трішки — потяг прибуде остання станція — кінцева сподіваюся, хтось із нас щастя віднайде хоч біля серця наша фотокартка глянцева засніжило усе місто люблю зиму! хоч літо ще не відпускає замісити б медове тісто пряників напекти поки за вікном смеркає дивитися "сам удома" тримаючи тебе за руку наша любов така несвідома схожа на невідому хімічну сполуку © solenka
2021-12-11 17:08:21
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
➒ ➊ ➊
Дуже, дуже гарно.
Відповісти
2021-12-11 17:14:52
1
Блакитноока
@➒ ➊ ➊ велике дякую!
Відповісти
2021-12-11 18:59:01
Подобається
Блакитноока
дякую!🤍
Відповісти
2022-01-02 20:45:31
Подобається
Інші вірші поета
Буває час... А пам'ятаєш? Минуло все, минули ми ніхто не знищить
Інші поети
Роберт Муншфэ
@Robert_Munschfer
Lanna Kamerone
@lannakamerone
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7831
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2393