д о р о с л е ж и т т я
А мій потяг вже наближається, та серце зовсім мені не підкоряється, пахучий цвіт навкруги розлітається, та сонце з неба більше не усміхається. Дорога далі — в порожнечу, а я все більше хочу скоїти втечу, та своїм думкам знову суперечу, і вкотре випробовую свою удачу. А я стою і бачу потяг, і на ньому якийсь безглуздий кольоровий стяг, у своїх руках калини тримаю кетяг, аби мене із справ невдалих витяг. Ще лічені секунди, і я буду згадувати про його троянди, і про те, як разом вішали гірлянди, а спільні з ним епізоди залишаться для підліткової легенди. Сиджу і дивлюсь на краплі дощу, що стікають по брудному склу, та за ними бачу найвищу гору, а ми туди ходили досхочу. Світ жорстокий так швидко свої обійми відкриває, а ностальгія з головою накриває, здається, десь за рогом соловейко заспіває, та більше його там немає. Нова сходинка в доросле життя, а мені так хочеться відчути його серцебиття — і через це я поринаю у безпам'яття, аби зробити нове відкриття. Стільки чужих людей, і про них стільки ж абсурдних повістей, та в мене нема відповідей, аби виграти хоч одну із лотерей. А в голові мікс відчуттів, і про це можна написати безліч віршів, та я вже чекаю його листів, аби здолати один із складних маршрутів. © Блакитноока
2021-05-20 13:45:11
13
0
Схожі вірші
Всі
Holy
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
58
4
7918
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1628