Валентинів день
І день цей світлий Валентинів Я знову провела одна, В компанії навушників та чаю... Я вже не плакала так гірко як тоді, Коли мене залишив ти... Гадаєш, я не зможу далі? Гадаєш, я впаду серед дороги? Гадаєш, я буду ридать? А ні, не трапиться цього. Тривожити минуле я не стану, Не буду більше згадувать тебе. Мій Валентин, як і моя надія, Блукають десь на глибині. І я чекатиму його, Єдиного свого... © Блакитноока
2021-02-06 17:59:45
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сандра Мей
@Блакитноока Це ти мою нову "поезію" не читала там оптимізмом і не пахне. Але ти права
Відповісти
2021-04-08 18:26:30
Подобається
Блакитноока
@Сандра Мей зараз загляну))
Відповісти
2021-04-08 18:33:04
Подобається
Сандра Мей
@Блакитноока Не раджу так таке маячня, єрунда, це так безнадія
Відповісти
2021-04-08 18:34:24
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4228
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2635