А пам'ятаєш?
А пам'ятаєш? Ти був таким смішним, У шортах фіолетових І ще кросівки мав зелені, А у мене були бантики рожеві І щічки червоні-червоні. Ми гасали з тобою весь день. Нас впізнавали усі перехожі, Здалеку кричали, Що батьки вже кличуть додому, А ми не слухались їх. Ти за руку мене так міцно стискав, І мчали далеко-далеко, Шукали нас день, а, може, і два. Знаходили пізно: вже вечір. Світили на небі зірки, А місяць дорогу знайти помагав. Ти завжди попереду йшов, Аби я не спіткнулась, не впала. А пам'ятаєш? Ми бігли по піску з тобою, Він ноги обпікав обом, Такий гарячий, Що хотілося вже впасти, А ти кричав: " Не зупиняйся!". І я слухала завжди тебе Не суперечила ніколи я, Бо вірила, що ти завжди зі мною будеш. А пам'ятаєш? Я одягала найкращу сукенку, А ти — свій новенький костюм. Ми заходили у двері шкільні, Де пісня святкова лунала. Ти у танці повільному мене закрутив, Тож нічого, крім тебе, Не бачила я.
2021-04-14 09:40:09
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сандра Мей
Відповісти
2021-04-14 19:21:52
Подобається
Темрява
Цей вірш навчив мене спішити жити наше життя таке коротке...Вірш клас
Відповісти
2021-04-15 12:51:28
2
Блакитноока
@Темрява дякую! Час спливає дуже швидко, тому потрібно вміти насолоджуватися кожним моментом, аби потім не шкодувати...
Відповісти
2021-04-15 18:32:34
1
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16119
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1312