А пам'ятаєш?
А пам'ятаєш? Ти був таким смішним, У шортах фіолетових І ще кросівки мав зелені, А у мене були бантики рожеві І щічки червоні-червоні. Ми гасали з тобою весь день. Нас впізнавали усі перехожі, Здалеку кричали, Що батьки вже кличуть додому, А ми не слухались їх. Ти за руку мене так міцно стискав, І мчали далеко-далеко, Шукали нас день, а, може, і два. Знаходили пізно: вже вечір. Світили на небі зірки, А місяць дорогу знайти помагав. Ти завжди попереду йшов, Аби я не спіткнулась, не впала. А пам'ятаєш? Ми бігли по піску з тобою, Він ноги обпікав обом, Такий гарячий, Що хотілося вже впасти, А ти кричав: " Не зупиняйся!". І я слухала завжди тебе Не суперечила ніколи я, Бо вірила, що ти завжди зі мною будеш. А пам'ятаєш? Я одягала найкращу сукенку, А ти — свій новенький костюм. Ми заходили у двері шкільні, Де пісня святкова лунала. Ти у танці повільному мене закрутив, Тож нічого, крім тебе, Не бачила я.
2021-04-14 09:40:09
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сандра Мей
Відповісти
2021-04-14 19:21:52
Подобається
Темрява
Цей вірш навчив мене спішити жити наше життя таке коротке...Вірш клас
Відповісти
2021-04-15 12:51:28
2
Блакитноока
@Темрява дякую! Час спливає дуже швидко, тому потрібно вміти насолоджуватися кожним моментом, аби потім не шкодувати...
Відповісти
2021-04-15 18:32:34
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1783
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12499