А пам'ятаєш?
А пам'ятаєш? Ти був таким смішним, У шортах фіолетових І ще кросівки мав зелені, А у мене були бантики рожеві І щічки червоні-червоні. Ми гасали з тобою весь день. Нас впізнавали усі перехожі, Здалеку кричали, Що батьки вже кличуть додому, А ми не слухались їх. Ти за руку мене так міцно стискав, І мчали далеко-далеко, Шукали нас день, а, може, і два. Знаходили пізно: вже вечір. Світили на небі зірки, А місяць дорогу знайти помагав. Ти завжди попереду йшов, Аби я не спіткнулась, не впала. А пам'ятаєш? Ми бігли по піску з тобою, Він ноги обпікав обом, Такий гарячий, Що хотілося вже впасти, А ти кричав: " Не зупиняйся!". І я слухала завжди тебе Не суперечила ніколи я, Бо вірила, що ти завжди зі мною будеш. А пам'ятаєш? Я одягала найкращу сукенку, А ти — свій новенький костюм. Ми заходили у двері шкільні, Де пісня святкова лунала. Ти у танці повільному мене закрутив, Тож нічого, крім тебе, Не бачила я.
2021-04-14 09:40:09
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сандра Мей
Відповісти
2021-04-14 19:21:52
Подобається
Темрява
Цей вірш навчив мене спішити жити наше життя таке коротке...Вірш клас
Відповісти
2021-04-15 12:51:28
2
Блакитноока
@Темрява дякую! Час спливає дуже швидко, тому потрібно вміти насолоджуватися кожним моментом, аби потім не шкодувати...
Відповісти
2021-04-15 18:32:34
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15810
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1872