т у р и с т

Блакитноока

порожні вулиці міста, ніхто не зустрічає туриста, він ще пам'ятає її вуста і того останнього листа, у руках червоні буси з її намиста. часу не вернути — її не забути, він колись хотів купити отрути, та голос її хотів вкотре почути, десь у пам'яті спільні знимки переглянути, бо без неї почав в'янути. І той злощасний будинок, навколо нього мільйони стежинок, пригадує свій клятий вчинок, який утворив між ними надто багато тріщинок, зійшли зі спільних сходинок. він уже біля її хатини, заплетеної у павутини, значить, нема більше дівчини, дверей туристу не відчине, навіщо ж було повертатися до рідної країни? by s_olenkaaa_

2021-07-15 18:51:05

Інші вірші поета

п о р а з к а п р и р е ч е н і Чекати/писати/кохати Я, ти і наше щастя

Інші поети

Bohdana Chutora

@Bohdana_Chutora

Рома Райн

@raynrom

Kathleen Meyer

@kathleen265

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16359

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9494