т у р и с т
порожні вулиці міста, ніхто не зустрічає туриста, він ще пам'ятає її вуста і того останнього листа, у руках червоні буси з її намиста. часу не вернути — її не забути, він колись хотів купити отрути, та голос її хотів вкотре почути, десь у пам'яті спільні знимки переглянути, бо без неї почав в'янути. І той злощасний будинок, навколо нього мільйони стежинок, пригадує свій клятий вчинок, який утворив між ними надто багато тріщинок, зійшли зі спільних сходинок. він уже біля її хатини, заплетеної у павутини, значить, нема більше дівчини, дверей туристу не відчине, навіщо ж було повертатися до рідної країни? by s_olenkaaa_
2021-07-15 18:51:05
8
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3843
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16939