зимова казка
Блакитноока
у зимову казку з імбирним печивом та чаєм між книг шукаючи підказку щоб не загубитися за виднокраєм довгі вечори грудня та часу все одно не досить дрімати аж до полудня погода за вікном у казку переносить "скрип-скрип" під ногами у навушниках "свято наближається" бачу тебе біля своєї брами серце знову із грудей виривається назву тебе шаленством коли мороз всі шибки розмалює твої слова - це щось на межі з блаженством обожнюю спостерігати як зима у нас володарює © solenka
10.12.2021
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Атмосферно💫
Відповісти
10.12.2021, 18:53
Подобається
Блакитноока
@Мілена_Мі вдячна!💕
Відповісти
11.12.2021, 09:03
Подобається
Інші вірші поета
Плюс та мінус Школа чаруюсь! Намалюю...
Інші поети
Tota .
@To_ta
Safie_
@Safie_
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3800
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5593