зимова казка
Блакитноока
у зимову казку з імбирним печивом та чаєм між книг шукаючи підказку щоб не загубитися за виднокраєм довгі вечори грудня та часу все одно не досить дрімати аж до полудня погода за вікном у казку переносить "скрип-скрип" під ногами у навушниках "свято наближається" бачу тебе біля своєї брами серце знову із грудей виривається назву тебе шаленством коли мороз всі шибки розмалює твої слова - це щось на межі з блаженством обожнюю спостерігати як зима у нас володарює © solenka
2021-12-10 18:48:56
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Атмосферно💫
Відповісти
2021-12-10 18:53:34
Подобається
Блакитноока
@Мілена_Мі вдячна!💕
Відповісти
2021-12-11 09:03:32
Подобається
Інші вірші поета
м и н у л е Кінець Я напишу тобі листа Ілюзія
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Sweet_ k452
@sweet_452
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2293
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10347