Чекати/писати/кохати
Блакитноока
Чекати, писати, кохати, безвісті одне одного втрачати, над сенсом життя щоночі без толку гадати, та повідомлення навіть не надіслати. Чекати, коли хтось нарешті насмілиться, першим у вічі знову подивиться, а серце без нього вже не б'ється, і сил більше нема — вона не сміється. Хоч стільки всього не встигли сказати, та руки не візьмуться — декількох речень не відправити, обоє бажають своє життя переписати, шкода лиш — слів не підібрати. Не виказувати свої почуття, ховаючись від усіх навколо, вірити в нісенітниці — нібито все нарешті зникло, та все досі без змін — їхнє особисте пекло, танцювати під дощем, переконуючи себе, що кохання назавжди стерто. © solenka
2021-08-09 10:36:12
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Таня Тайна
Очень приятные рифмы)
Відповісти
2021-08-09 12:20:12
1
Блакитноока
@Таня Тайна дякую!)
Відповісти
2021-08-09 12:51:11
1
Інші вірші поета
Те, що треба стерегти покоління битих колін к н и ж к о в е п о ч у т т я чаруюсь!
Інші поети
Редан Марво
@andrey_mayorov
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15942
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1631