м о в ч а т и
Серед ночі темної будемо мовчати,
це ж краще, ніж про абсурд розмовляти,
на зорі дивитися станемо,
нову історію почнемо.
Соловей в лузі заспіває,
що домівку рідну залишає,
а де ж та пташина, яку він кохає?
Полетіла далеко, нема кінця-краю.
Хмари досі по небу пливуть,
а в мені мрії нездійсненні живуть,
життя — різноманітне, люди кажуть,
та спогади чомусь сум навіюють.
Твій браслет на моїй руці,
гірка сльоза зрадливо тече по щоці,
невже краще бути наодинці,
ніж стояти на одній сходинці?
by s_olenkaaa_
2021-07-10 19:35:01
10
4