м а т е м а т и к а
Блакитноока
Моє життя чимось схоже на математику, тому я хотіла серед складних рівнянь знайти естетику, та довгі формули перетворили все на фантастику. Я піддавалась ліричній музиці, та думками витала десь у галактиці, аби з голови втекли всі поняття, що вивчила ще на фізиці. На моєму шляху траплялись дивні задачі, з одним чи двома невідомими, а коли знаходила їх серед поля макового — ми ставали хорошими знайомими. © Блакитноока
2021-05-30 11:51:32
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
дякую! Погоджуюся))
Відповісти
2021-06-01 15:44:55
Подобається
Блакитноока
йой, дуже дякую! Постараюся ще якісь схожі написати! Якщо, звісно, не нападе Муз, який буде на вухо шепотіти нові рядки про кохання))
Відповісти
2021-07-02 09:32:19
Подобається
Інші вірші поета
зимова казка покоління битих колін А як це так? к н и ж к о в е п о ч у т т я
Інші поети
Prosvet
@Prosvet
Сергій
@sushko18
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2467
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4741