м а т е м а т и к а
Блакитноока
Моє життя чимось схоже на математику, тому я хотіла серед складних рівнянь знайти естетику, та довгі формули перетворили все на фантастику. Я піддавалась ліричній музиці, та думками витала десь у галактиці, аби з голови втекли всі поняття, що вивчила ще на фізиці. На моєму шляху траплялись дивні задачі, з одним чи двома невідомими, а коли знаходила їх серед поля макового — ми ставали хорошими знайомими. © Блакитноока
2021-05-30 11:51:32
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
дякую! Погоджуюся))
Відповісти
2021-06-01 15:44:55
Подобається
Блакитноока
йой, дуже дякую! Постараюся ще якісь схожі написати! Якщо, звісно, не нападе Муз, який буде на вухо шепотіти нові рядки про кохання))
Відповісти
2021-07-02 09:32:19
Подобається
Інші вірші поета
м и н у л е Валентинів день друже! Життєвий урок
Інші поети
Emu
@starflower
Emily
@Amaliya_
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1224
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1497