м и н у л е
Блакитноока
На тілі утворювалися маленькі ранки, а вони говорили, що загоїться все, я не пам'ятала, як це зустрічати світанки, а варто було слухати власне серце. По небу досі пливуть блакитні хмари, та чомусь навколо сіріє усе, опівночі до мене приходять бісові примари, та я вірю, що дивна звістка в моє життя радість принесе. Щоранку вмиваюся холодною водою, аби забути назавжди усе, якби хтось сказав, що наші прогулянки завершаться бідою — я б плюнула йому в лице. Напевне, з роками про ті події навіть не згадаю, і буду радіти кожній хвилині, та зараз, на жаль, усе пам'ятаю, навіщо ж повірила тій підлій людині? © solenka
2021-08-16 11:57:56
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дівчина Осінь
😍😍😍
Відповісти
2021-08-16 16:48:25
1
Блакитноока
@Дівчина Осінь 💕🥰
Відповісти
2021-08-16 18:50:21
Подобається
Інші вірші поета
хто я для тебе? в і д в е р т о Рамки така закохана
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1654
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2214