н е с у д и л о с ь
Я надсилала тобі повітряні цьомки, та, на жаль, ти чомусь розглядав вазонки, я бажала мати з тобою спільні знимки, але, мабуть, у нас зовсім різні напрямки. Хотілося їхати з тобою у одному вагоні чи бігти разом у марафоні, та ти знову щось писав у своєму телефоні, і, здавалось, мої сльози вже надто солоні. Я закохалася в творчість твою, а ти ж навіть описав мене мавкою лісовою, і був момент, коли я стала для тебе особливою, та, мабуть, не судилось бути щасливою. © Блакитноока
2021-06-06 16:00:52
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
Після таких віршів хочеться підійти та обіняти автора. Такі круті люди заслуговують найвищих та найщиріших почуттів.
Відповісти
2021-06-12 13:34:57
1
Блакитноока
@R E щиро дякую! Це так круто, коли оцінюють твою роботу. Мені дуже приємно!
Відповісти
2021-06-12 18:46:05
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1563
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12416