н е с у д и л о с ь
Я надсилала тобі повітряні цьомки, та, на жаль, ти чомусь розглядав вазонки, я бажала мати з тобою спільні знимки, але, мабуть, у нас зовсім різні напрямки. Хотілося їхати з тобою у одному вагоні чи бігти разом у марафоні, та ти знову щось писав у своєму телефоні, і, здавалось, мої сльози вже надто солоні. Я закохалася в творчість твою, а ти ж навіть описав мене мавкою лісовою, і був момент, коли я стала для тебе особливою, та, мабуть, не судилось бути щасливою. © Блакитноока
2021-06-06 16:00:52
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
Після таких віршів хочеться підійти та обіняти автора. Такі круті люди заслуговують найвищих та найщиріших почуттів.
Відповісти
2021-06-12 13:34:57
1
Блакитноока
@R E щиро дякую! Це так круто, коли оцінюють твою роботу. Мені дуже приємно!
Відповісти
2021-06-12 18:46:05
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5561
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4832