Школа
Сьогодні - понеділок, Ти йдеш у перший клас, Ти вперше на лінійці, Святковій, урочистій... Ти відчуваєш радість, Й хвилюєшся водночас, Ти усміхаєшся і йдеш вперед. Усе таке нове, незнане, А далі - незвідані шляхи... І однокласники тепер, Немов твоя родина... Пліч-о-пліч одинадцять довгих років. Ти знаєш їх, вони - тебе. Ви разом плачете, смієтесь. І, здавши всі екзамени, Ви вирушите у майбуття. Ви не зустрінетеся ніколи більше, І не зберетесь дружнім класом. Але цей досвід перший, Служитиме й далі у житті. Він допоможе вам не здатись, Не впасти серед поля, А стане у нагоді, Щоби дістати перемогу. © Блакитноока
2021-01-23 19:45:48
5
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4832
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1871