Школа
Блакитноока
Сьогодні - понеділок, Ти йдеш у перший клас, Ти вперше на лінійці, Святковій, урочистій... Ти відчуваєш радість, Й хвилюєшся водночас, Ти усміхаєшся і йдеш вперед. Усе таке нове, незнане, А далі - незвідані шляхи... І однокласники тепер, Немов твоя родина... Пліч-о-пліч одинадцять довгих років. Ти знаєш їх, вони - тебе. Ви разом плачете, смієтесь. І, здавши всі екзамени, Ви вирушите у майбуття. Ви не зустрінетеся ніколи більше, І не зберетесь дружнім класом. Але цей досвід перший, Служитиме й далі у житті. Він допоможе вам не здатись, Не впасти серед поля, А стане у нагоді, Щоби дістати перемогу. © Блакитноока
2021-01-23 19:45:48
5
0
Інші вірші поета
Валентинів день зимова казка м о в ч а т и с в і т
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5128
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6098