Школа
Блакитноока
Сьогодні - понеділок, Ти йдеш у перший клас, Ти вперше на лінійці, Святковій, урочистій... Ти відчуваєш радість, Й хвилюєшся водночас, Ти усміхаєшся і йдеш вперед. Усе таке нове, незнане, А далі - незвідані шляхи... І однокласники тепер, Немов твоя родина... Пліч-о-пліч одинадцять довгих років. Ти знаєш їх, вони - тебе. Ви разом плачете, смієтесь. І, здавши всі екзамени, Ви вирушите у майбуття. Ви не зустрінетеся ніколи більше, І не зберетесь дружнім класом. Але цей досвід перший, Служитиме й далі у житті. Він допоможе вам не здатись, Не впасти серед поля, А стане у нагоді, Щоби дістати перемогу. © Блакитноока
2021-01-23 19:45:48
5
0
Інші вірші поета
п о р а з к а Повірити в казку Плюс та мінус дитинства сад
Інші поети
رِينبـــو
@RawanEltheni
Alice Fantomhife
@Alice_Fantomhife
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4985
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1420