п о т е р п и
потерпи, час вилікує все, не чіпай — заживе безглуздо радили мені, і я жила немов вві сні, і було все у тишині він не повернеться, до нашого таємного місця не прийде, міцно не обійме почекай, воно усе мине, біль ніколи більш не сколихне абсурдні слова, від них болить моя голова, та, здається, боротися з ними готова минули роки — жодних змін нема, проживаю роки свої дарма, все закрито чорними дверима. © solenka
2021-07-09 17:16:03
10
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5213
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2635