А хотілось би...
Блакитноока
Хотілось стати відомою, Щоб кожна людина на світі знала мене, Здалеку бігла зробити фото із зіркою. Було бажання покорить Еверест, Зібрати команду веселих людей, Взяти рюкзак із харчами та залишити знак свій на вершині гори. Хотілось видати власну книжку, Описати свій шлях нелегкий, Аби більше ніхто не помилявся так само. Було бажання відвідати кожну з країн світу, Дізнатись традиції їхні та мову. Хотілось купити торт величезний, Ввімкнути улюблений фільм. Було бажання опинитися в обіймах твоїх, І більше ілюзій не малювать. © Блакитноока
2021-04-12 09:37:30
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Блакитноока
@Дівчина Осінь дякую ❤️
Відповісти
2021-04-12 10:29:37
1
Сандра Мей
Вав❤️
Відповісти
2021-04-12 20:25:41
1
Блакитноока
@Сандра Мей Дякую!
Відповісти
2021-04-13 05:05:33
1
Інші вірші поета
Валентинів день Те, що треба стерегти хто я для тебе? н е с у д и л о с ь
Інші поети
Miex12
@miex12
Valour And Faith
@Valour_And_Faith
Baekhyun
@yoona_Novels
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2710
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1237