Повірити в казку
А ти знову чомусь хочеш плакать, Зітхать, що омріяне не збулось. Гадаєш, що далі ще гірше, І впасти схочеш серед дороги. Покинути те, що розпочати навіть не встигла. "Але, дідько, ти ж сильна", — мовить твій внутрішній голос. Серце полегшено стукне у грудях, А окуляри рожеві впадуть з твоїх очей, І ангел з плеча правого зжене чорта, Той впаде на землю, не забувши скрикнути. Він не підніметься більше, Бо зло нарешті програє. І ти повіриш у казку, Де добро здолає всі муки. © Блакитноока
2021-04-11 16:31:04
12
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9057
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4578