Повірити в казку
А ти знову чомусь хочеш плакать, Зітхать, що омріяне не збулось. Гадаєш, що далі ще гірше, І впасти схочеш серед дороги. Покинути те, що розпочати навіть не встигла. "Але, дідько, ти ж сильна", — мовить твій внутрішній голос. Серце полегшено стукне у грудях, А окуляри рожеві впадуть з твоїх очей, І ангел з плеча правого зжене чорта, Той впаде на землю, не забувши скрикнути. Він не підніметься більше, Бо зло нарешті програє. І ти повіриш у казку, Де добро здолає всі муки. © Блакитноока
2021-04-11 16:31:04
12
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2084
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9050