Повірити в казку
А ти знову чомусь хочеш плакать,
Зітхать, що омріяне не збулось.
Гадаєш, що далі ще гірше,
І впасти схочеш серед дороги.
Покинути те, що розпочати навіть не встигла.
"Але, дідько, ти ж сильна", — мовить твій внутрішній голос.
Серце полегшено стукне у грудях,
А окуляри рожеві впадуть з твоїх очей,
І ангел з плеча правого зжене чорта,
Той впаде на землю, не забувши скрикнути.
Він не підніметься більше,
Бо зло нарешті програє.
І ти повіриш у казку,
Де добро здолає всі муки.
© Блакитноока
2021-04-11 16:31:04
12
0