Кохаю
Блакитноока
Ти мені говорив, Ти на вушко моє так мило співав, Ти наші руки так ніжно сплітав... І я оживала з тобою, Немов зранена кліткою пташка... Я на волю з тобою рвалася, А ти мене не відпускав, Лиш міцно у руках своїх тримав, "Кохаю" - ласкаво мені шептав... © Блакитноока
2021-01-22 19:43:55
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Прелесть
Відповісти
2021-01-26 00:21:58
1
Блакитноока
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК дякую!
Відповісти
2021-01-26 13:18:27
Подобається
Інші вірші поета
Недосказ така закохана Звичка поміж картин
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Michael Mayrain
@Michael_Mayrain
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1783
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9712