З Новим Роком

Есмеральда Еверфрі

*** (Для проекту Вдохновение Рождеством: https://www.surgebook.com/eleonora_vesta/book/vdohnovenie-rozhdestvom-proekt) *** Кінець року, та настрій мій не новорічний - Зимовий сюжет втратив блиск свій магічний. Цукерки, салати і жарти банальні, Вітання від всіх і усім тривіальні. Я втратила сенс святкування давно, І схоже чомусь на сумне це кіно: Пройшов іще рік - дописали главу. Та змінилося що ж - я тут, я живу... Ні, я не буду ходити сумна - Весела завжди і без пляшки вина. Просто сенсу не бачу радіти сильніше Коли серце благає: «Спинися... Тихіше...» Я здорова, і досі вірю в дива, А моя давня казка ще й досі трива. Але дивно стає, що нап'єтесь ви так, Що й згадати не зможете радості смак... Перше січня це ж буде, що і давнього разу, Поміняєм лиш цифру - от до фальші відразу Відчуваю, бо, знаючи це все одно Ви все нижче і нижче ідете на дно... Хоча, знаєте, мабуть забудьте цю мить, І цей вірш, що журбою моєю дзвенить. Кожен визначить сам, що робити в цей час. Я ж сказала усе...З Новим Роком всіх вас!

2018-12-31 06:30:54

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Оксана Галицька

Вау😍, дуже гарно!

Відповісти

2018-12-31 06:34:10

Есмеральда Еверфрі

@Оксана Галицька дякую)

Відповісти

2018-12-31 06:34:29

Інші вірші поета

Шлях правди Замість видиху Тихо випити порцію кави ми з тобою

Інші поети

Лео Лея

@lesya_yurp

GannMorgana

@GannMorgana

your_name

@your_name

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12977

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5496