Есмеральда Еверфрі
@Miriam
Дорогое удовольствие - быть жителем Амбера, нельзя доверять даже самому себе©ХроникиАмбера
Блог Все
Два роки з вами
Новости, Разное
8
4
71
Щодо українського перекладу
Новости, Разное, Мысли вслух
8
10
58
Про лайки, коментарі та негатив
Мысли вслух, Интересное
10
5
116
Стихи Все
Так, я пúшу про осінь...
Так, я пúшу про осінь, знову. Мов не складено віршів про неї вже три сотні раз. Ніби можу дібрати затерті слова по-новому, Не узявши з чужого ні ритму, ні рими, ні фраз. Так, неначе це перша осінь На весь світ, і усі ці тумани-грози, Листопади багряні й ранкові морози Не були ще ніколи, ніде аж досі... Пúшу, та не для слави, пéвне. Без марнотних надій на одвічний митця монумент*. Збивши ноги до крові об творчості прадідів стéрню, Все шукаю неходжений шлях поміж стоптаних вщент. Так, неначе це перший доторк До пера, а усі римування-стопи, Епіграми чуттєві, єхидні оди Не були ще ніколи - аж досі прочерк... Строфи самі складаються, досить Перевести свій погляд з екрану смартфона убік, Подих вітру відчути обличчям і листя в волоссі, На якусь мить забувши про цей оцифрований вік. Так, неначе це перший погляд На весь світ, і усі ці контакти-боти, Безперервні плей-листи й онлайн-турботи Розчинилися миттю - реальність поряд... * - мається на увазі Пушкін "Я памятник себе воздвиг нерукотворный..."
6
4
172
Осінній етюд
Холодні краплі змиють літню втому Хоча б на мить, на фантастичну мить. А мій незвичний затишок у тому, Що зовсім поруч грому клич бринить. Сталеві хмари зроблять небо ближче: Здається, що от-от його діткнусь. Грімнúця* ген над горизонтом блище, Шукаючи для себе ціль якусь. Студений вітер закружляє в танці, Принісши запах осені й дощу. І не важливо, ввечері чи вранці, Із ним слова у ритмі відпущу. Всі думи стиха плинуть рок-мінором, Волосся вже заплуталося вщент, По вулицях бреду, як мокрий ворон, Зовсім забувши поспіх в цей момент... Мій чорний плащ вже майже що підсохнув, В коминку жар черленню пломенить. З горняти чаю лине дух медовий, А світ увесь - крім мене - звісно ж спить. Гримнúця - те ж саме, що блискавка.
7
1
143
Приготуй мені кави...
Приготуй мені кави, Самотній Світанку, Нам з тобою не вперше гомоніти удвох. Ми поглянем, настільки за ніч виріс мох, Чи послухаєм лісу шум в мене на ґанку. Вже для тебе заварений чай з мрій і меду, Тож сідай, переказуй новини скоріш. Потім вийдемо в стежки вплітати спориш, Я крізь хащі незвідані нас поведу. Поспішай, та послухаєм повість річок, Чи між рос віднайдемо неписаний шлях, А можливо, зустрінемось знову в піснях, Що нам вітер складав між барвистих стрічок. Відпочинеш від галасу заспаних міст, Що у сотнях наповнених людством країн, На хвилину відчувши цей ліс лиш своїм, Щоби потім ввімкнути незмінний плей-лист. Тобі час, слід будити мільйони персон, Та й у мене ще справ цілий список, ген-ген. Ми у клопотах знову пройдемо крізь день І забудемо, що усе це лише сон...
14
4
330