Самообман
Так хочеться повірити у краще, Змиритися із тим, що я слабка, Що в моїй пісні ще не все пропаще, І не зазнаю вже від долі тумака. Віддати право вибору дороги, Свідомо не боротись за своє, Забути смак тяжкої перемоги, Чекати що ніхто не зацькує. Не рватись більше із чужої клітки... От тільки світ не прийме все одно. Черговий раз зроблю собі замітки, Що всім навколо байдуже давно. І не тривожить розум наш сумління, Совість і честь розвіяні віками. До долу крила гне земне тяжіння, А образ світлий опада шматками. Самообман заманює в трясину, Ламає й нищить гірше слова й зброї. Хтось виплітає в ньому павутину, Через яку ідуть «нові герої».
2019-10-07 09:29:04
9
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16564
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5642