Самообман
Так хочеться повірити у краще, Змиритися із тим, що я слабка, Що в моїй пісні ще не все пропаще, І не зазнаю вже від долі тумака. Віддати право вибору дороги, Свідомо не боротись за своє, Забути смак тяжкої перемоги, Чекати що ніхто не зацькує. Не рватись більше із чужої клітки... От тільки світ не прийме все одно. Черговий раз зроблю собі замітки, Що всім навколо байдуже давно. І не тривожить розум наш сумління, Совість і честь розвіяні віками. До долу крила гне земне тяжіння, А образ світлий опада шматками. Самообман заманює в трясину, Ламає й нищить гірше слова й зброї. Хтось виплітає в ньому павутину, Через яку ідуть «нові герої».
2019-10-07 09:29:04
9
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2051
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4783