Ми маримо
Есмеральда Еверфрі
Ми маримо епохами й світами, Блукаємо між вигадок й билин. Загублені, ледь чутно, лиш вустами Рахуємо історій буреплин. Шукаємо "свій час" без сну, без їжі, Вглядаємось у обриси примар. Надіючись пройти шляхи давніші, І хист, і дар зіпнули на вівтар. "Там було краще!" - солодко-шалено Кричить щось восьмилапе в голові. І викликів не видно вже щоденних, Смердючих тіл, немитих довгі дні. Не видно підлості, обману і безсилля, Які - безжальна правда - там були. Фантазії, Ікарові вітрила*, Нас знову ошукали, підвели. І добре, коли встигнув повернути, Побачивши фальшивість штучних крил. Хоча не скоро зможеш геть забути Сирен пісні, м'які вали ковил. * - перефразований міф про Ікара
2021-03-22 16:14:45
13
0
Інші вірші поета
Веди... До Нового року залишився день Нічне шосе Не повернуся
Інші поети
PinkLilyBlossom
@PinkLilyBlossom
A Kind Of Spell
@a_kind_of_spell
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1322
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097