Нам завжди ліпше бачиться вночі
Нам завжди ліпше бачиться вночі, Коли належать нам усі ключі Від таємниць, дверей. І лиш сичі Співають десь самотньо вдалечі. Безпечно нам літати, як мечі Всі ваші лежать в піхвах. А бичі Тихенько сплять у крісел на плечі. Тоді ми - вільні, вдень же - втікачі. В пітьмі ми уникаємо січі, Коли у нас єдині глядачі - Епох минулих славні діячі, Чиї портрети спалені в печі. Знаходимо найкращі ми харчі, Коли летять сатурнії*, хрущі. Якщо ж у небі бачим - пугачі, Тоді ховаємось відразу у кущі. У крила загорнулись, як в плащі, Й спимо весь день, залізши у корчі. Нас кличуть ночовиди**, пергачі**, Нам ліпше завжди бачиться вночі... *сатурнії - нічні метелики; **ночовиди, пергачі - деякі з назв кажанів.
2020-12-31 08:41:41
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
ні, там саме плечі крісел (бильця, спинки і т. д.)
Відповісти
2020-12-31 08:50:11
Подобається
Есмеральда Еверфрі
дякую)
Відповісти
2020-12-31 08:53:15
Подобається
Есмеральда Еверфрі
рада, що сподобалося)
Відповісти
2020-12-31 09:07:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4244
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873