Приготуй мені кави...
Приготуй мені кави, Самотній Світанку,
Нам з тобою не вперше гомоніти удвох.
Ми поглянем, настільки за ніч виріс мох,
Чи послухаєм лісу шум в мене на ґанку.
Вже для тебе заварений чай з мрій і меду,
Тож сідай, переказуй новини скоріш.
Потім вийдемо в стежки вплітати спориш,
Я крізь хащі незвідані нас поведу.
Поспішай, та послухаєм повість річок,
Чи між рос віднайдемо неписаний шлях,
А можливо, зустрінемось знову в піснях,
Що нам вітер складав між барвистих стрічок.
Відпочинеш від галасу заспаних міст,
Що у сотнях наповнених людством країн,
На хвилину відчувши цей ліс лиш своїм,
Щоби потім ввімкнути незмінний плей-лист.
Тобі час, слід будити мільйони персон,
Та й у мене ще справ цілий список, ген-ген.
Ми у клопотах знову пройдемо крізь день
І забудемо, що усе це лише сон...
2020-08-15 04:00:31
11
4