Так, я пúшу про осінь...

Есмеральда Еверфрі

Так, я пúшу про осінь, знову. Мов не складено віршів про неї вже три сотні раз. Ніби можу дібрати затерті слова по-новому, Не узявши з чужого ні ритму, ні рими, ні фраз. Так, неначе це перша осінь На весь світ, і усі ці тумани-грози, Листопади багряні й ранкові морози Не були ще ніколи, ніде аж досі... Пúшу, та не для слави, пéвне. Без марнотних надій на одвічний митця монумент*. Збивши ноги до крові об творчості прадідів стéрню, Все шукаю неходжений шлях поміж стоптаних вщент. Так, неначе це перший доторк До пера, а усі римування-стопи, Епіграми чуттєві, єхидні оди Не були ще ніколи - аж досі прочерк... Строфи самі складаються, досить Перевести свій погляд з екрану смартфона убік, Подих вітру відчути обличчям і листя в волоссі, На якусь мить забувши про цей оцифрований вік. Так, неначе це перший погляд На весь світ, і усі ці контакти-боти, Безперервні плей-листи й онлайн-турботи Розчинилися миттю - реальність поряд... * - мається на увазі Пушкін "Я памятник себе воздвиг нерукотворный..."

2020-09-19 08:14:53

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Есмеральда Еверфрі

хахах, гаразд)))

Відповісти

2020-09-19 08:38:46

Подобається

Andrii Katiuzhynskyi

Дуже гарно, хотів би я так само легко і невимушено писати, як це робите Ви

Відповісти

2020-10-03 19:23:53

1

Есмеральда Еверфрі

@Andrii Katiuzhynskyi на справді це лише здається, що легко. Буває і справді все складається само, а буває що нарис лежить рік, бо я не можу дібрати необхідних слів. Зрештою, думаю, що як і в кожній справі, швидкість і якість приходить з досвідом, тому у Вас ще все попереду 😉

Відповісти

2020-10-04 05:40:09

Подобається

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3891

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3323