Енергозбереження
Я знов на енергозбереженні, Шукати слів нині несила. Пробач за невмисні обмеження, За те, що мовчить моє стило. Це схоже на вакуум творчости, Даремні тут крики чи шепіт. Останній собі наказ: "Мовчки стій. Хоч стій." Мов сталевий скрегіт. Стою. Світ навколо руйнується (Поки що уявний. На щастя) Не знати, що далі з ним буде, та'? Трима заборона си* впасти. І шторм десь у грудях нуртує, рве, Кидає в сміх, гнівом клекоче. Наразі невміти ридати - зле (Хто ж знав, що колись захочу). 20 травня 2022 Та' - так (діал.) Си - собі (діал.)
2022-10-05 17:48:54
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Таке знайоме відчуття... Ходиш, наче ти, але не ти, Дихаєш, їси і ледве спиш. Розриваєшся на два світи, Розум тут, а в думці вже летиш...
Відповісти
2022-10-05 17:56:08
1
Есмеральда Еверфрі
@Лео Лея влучно сказано)
Відповісти
2022-10-05 18:29:44
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12477
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967