Дві години
Дві години блукань між акордами тиші Чи ти знав, як душевно це може звучати? Залишити проблеми свої на узвишші, З лісом дружно про все і ніщо помовчати. Змити втому і гнів посірілою тінню, Прохолодним вогнем обсушити повіки. Безсловесно кричати у спину терпінню, Й запивати дощем сфабриковані ліки. Забувати про те, що не смієш любити, Що так звикла до гордого кремнію волі... Майже всі коренí в перепліт запустити, Присипаючи шрами там смугами солі. Опускати щити для знайомого вітру, І писати ці, вам так набридші, абзаци. Замішати думки у щерблену макітру, А сосновими голками шити форзаци. Дві години без масок, музичного фону, Без потреби тримати усе «на плаву». Тут відчую життя і присутність озону, Тут, можливо, уперше закінчу главу.
2019-10-27 11:42:00
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nika Kov.
Дуже гарні вірші, читаю один за одним, не можу відірватись😍
Відповісти
2020-06-17 13:00:15
1
Есмеральда Еверфрі
@Nika Kov. Дякую) Мені справді приємно це чути😊
Відповісти
2020-06-17 19:40:23
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Nika Kov. Рада, що Вам подобається))
Відповісти
2020-06-17 19:40:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2290
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5963