Дарма

Есмеральда Еверфрі

І дарма, що часом тобі робиться важко. Це лиш світ. Проти тебе лиш світ. Шлях митця ти не знав, якщо не було страшно, За життя, за любов, за трудів твоїх плід. Ти малюєш картинку наступного кроку, Та не так, дуже часто не так. Справді йдеш по поверхні реальності моху... Наче птах, обезкрилений птах. І блищить слова міць, кличе в серці струна... І тремтиш. Ти від того тремтиш. Не зробити удар, не підняти клинка - Звук не можеш дібрати. Бурчиш. Біг на місці забрав увесь залишок сну І втомив. Невимовно втомив. Зупиняєшся, пишучи фразу одну: «Сам знайшов, сам беріг, сам згубив» І дарма, що часом в тобі квітне туга. Тільки ти. Проти світу лиш ти. Честь ще біла, і совість, на диво, суха. Йди вперед. Без повернення йди.

2019-08-23 17:36:30

20

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Есмеральда Еверфрі

@Лія Антонова ахахах, ты очень интересно обработала, что все, кроме начала сбилось с ритма😉. Не знаю, возможно;). Как-то мне звучит как должное, но еще позже перечитаю, когда этот вариант забудется). За начало спасибо😊.

Відповісти

2019-08-23 18:20:43

Подобається

Лія Антонова

@Есмеральда Еверфрі по факту нужно только концовку чуток поменять и будет то что нужно. Всего 4 строчки последние.

Відповісти

2019-08-23 18:24:54

Подобається

Есмеральда Еверфрі

@Лія Антонова спасибо) проверю обязательно).

Відповісти

2019-08-23 18:47:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1382

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

44

34

8242