І кожен бореться...
І кожен бореться тією зброєю, якою може:
Приймає біженців, б'є орди ті ворожі,
Збирає ліки, одяг чи ламає сайти...
Ще хтось зі слова створює нагайки
Для ворогів, а для своїх - підтримку.
І так, ми не забудем те, що відбулося взимку
Дві тисячі двадцять другого, наприкінці:
Як ці лютневі дні заповнили свинці
Й тривог сирени... Як уся країна,
Попри насмішки злі, схилилась на коліна
Лиш перед Богом. Як забулись чвари
Між українцями, і ближче, ніж братами
Ми почуваємось від Сяну аж до Дону.
Бо в нас немає інших неба й дому,
Бо їхній "русский мир" нам ні до чого -
Віддавна в нас свої історія й дорога.
І кожен, хто до нас іде під аргумент снарядів,
Хто намагається навчати Україну "Градом",
Отримає своїх же сірки й пороху по вуха -
Щоб пам'ятав, які в нас сіль і медовуха.
2022-02-28 18:55:18
8
1