Імпровізація
Ніч... Вже вступила в свої права. Сон... Він бере в полон, як трава. Ти. Не здалася йому в душі. Хтось, Вже тримає серця ключі. Там, Де горить перемоги вогонь. Є, Хто не може підняти долонь. І, Коли нове життя росте. То, Неодмінно старе помре. Мир, Не буває без війни. Світло, Стає видко між пітьми. В дуеті з @cas_tielll ~ м. Черкаси ~ 19.09.2018
2018-09-19 13:04:18
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Глеб Буткевич могу попытатся перевести, если хочешь)
Відповісти
2018-09-20 11:07:33
Подобається
Глеб Буткевич
@Есмеральда Еверфрі да не, я ж говорю, и так в основном всё понял)
Відповісти
2018-09-20 11:19:56
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Глеб Буткевич как хочешь)
Відповісти
2018-09-20 15:33:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2232
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2612