Імпровізація
Есмеральда Еверфрі
Ніч... Вже вступила в свої права. Сон... Він бере в полон, як трава. Ти. Не здалася йому в душі. Хтось, Вже тримає серця ключі. Там, Де горить перемоги вогонь. Є, Хто не може підняти долонь. І, Коли нове життя росте. То, Неодмінно старе помре. Мир, Не буває без війни. Світло, Стає видко між пітьми. В дуеті з @cas_tielll ~ м. Черкаси ~ 19.09.2018
2018-09-19 13:04:18
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Глеб Буткевич могу попытатся перевести, если хочешь)
Відповісти
2018-09-20 11:07:33
Подобається
Глеб Буткевич
@Есмеральда Еверфрі да не, я ж говорю, и так в основном всё понял)
Відповісти
2018-09-20 11:19:56
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Глеб Буткевич как хочешь)
Відповісти
2018-09-20 15:33:18
Подобається
Інші вірші поета
Замість видиху До Нового року залишився день Ачер Тиша
Інші поети
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Marry Dead
@marry_dead
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1474
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12477