Імпровізація
Есмеральда Еверфрі
Ніч... Вже вступила в свої права. Сон... Він бере в полон, як трава. Ти. Не здалася йому в душі. Хтось, Вже тримає серця ключі. Там, Де горить перемоги вогонь. Є, Хто не може підняти долонь. І, Коли нове життя росте. То, Неодмінно старе помре. Мир, Не буває без війни. Світло, Стає видко між пітьми. В дуеті з @cas_tielll ~ м. Черкаси ~ 19.09.2018
2018-09-19 13:04:18
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Глеб Буткевич могу попытатся перевести, если хочешь)
Відповісти
2018-09-20 11:07:33
Подобається
Глеб Буткевич
@Есмеральда Еверфрі да не, я ж говорю, и так в основном всё понял)
Відповісти
2018-09-20 11:19:56
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Глеб Буткевич как хочешь)
Відповісти
2018-09-20 15:33:18
Подобається
Інші вірші поета
Ми йшли разом Тебе знову не бачать Енергозбереження Тиша
Інші поети
somewhere
@somewhere
Thuy Phan
@AznSunSakura
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13090
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9008