Імпровізація
Есмеральда Еверфрі
Ніч... Вже вступила в свої права. Сон... Він бере в полон, як трава. Ти. Не здалася йому в душі. Хтось, Вже тримає серця ключі. Там, Де горить перемоги вогонь. Є, Хто не може підняти долонь. І, Коли нове життя росте. То, Неодмінно старе помре. Мир, Не буває без війни. Світло, Стає видко між пітьми. В дуеті з @cas_tielll ~ м. Черкаси ~ 19.09.2018
2018-09-19 13:04:18
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Глеб Буткевич могу попытатся перевести, если хочешь)
Відповісти
2018-09-20 11:07:33
Подобається
Глеб Буткевич
@Есмеральда Еверфрі да не, я ж говорю, и так в основном всё понял)
Відповісти
2018-09-20 11:19:56
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Глеб Буткевич как хочешь)
Відповісти
2018-09-20 15:33:18
Подобається
Інші вірші поета
Для неї Час Дві години Книгоман Осінній шлях
Інші поети
Mesa
@mesa
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3755
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1702